Улла (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Улла.
Див. також: Уличка
Улла
Річка Улла поблизу гирла
Річка Улла на мапі Західної Двіни
54°53′26.160000099997″ пн. ш. 28°41′40.560000100004″ сх. д. / 54.89060° пн. ш. 28.69460° сх. д. / 54.89060; 28.69460
Витікозеро Лепельське, місто Лепель
(Лепельський район) [1]
• координати54°53′26.26″ пн. ш. 28°41′40.41″ сх. д. / 54.89063° пн. ш. 28.69456° сх. д. / 54.89063; 28.69456
• висота, м145,2 м [1]
Гирлорічка Західна Двіна
селище Улла
(Бешенковицький район) [1]
• координати55°14′12.32″ пн. ш. 29°14′11.94″ сх. д. / 55.23676° пн. ш. 29.23665° сх. д. / 55.23676; 29.23665
• висота, м112,3 м [1]
Похил, м/км0,27 м/км
БасейнЗахідна Двіна → Ризька затока → Балтійське море
Країни:Білорусь Білорусь
Прирічкові країни:Білорусь Білорусь
size Вітебська область
РегіонВітебська область
Довжина123 км
Площа басейну:4 090 км²
Середньорічний стік25,4 м³/с (в гирлі) [2]
Притоки:праві: Лукомка, Усвейка, Свічанка
ліві: Березівка, Веретея, Хотиёнка
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Улла, Ула (біл. Вула, Ула; а також: біл. Вульянка, Ульянка) — річка у північній Білорусі на території Лепельського, Чашницького та Бешенковицького районів Вітебської області, ліва притока річки Західної Двіни. Належить до водного басейну Балтійського моря.

Географія

[ред. | ред. код]

Річка починає свій витік із Лепельського озера на північній околиці міста Лепель Лепельського району, тече у східному напрямку по території Лепельського, Чашницького та Бешенковицького районів — Верхньоберезинською низовиною, Чашницькою рівниною та Полоцькою низовиною. Після впадіння річки Усвейки в місті Чашники, круто повертає на північ і біля селища Улла (Бешенковицького район) впадає у річку Західну Двіну за 524 км від її гирла.[3] Довжина річки — 123 км, площа басейну — 4 090 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 25,4 м³/с. Середня швидкість течії — 0,3 м/с. Абсолютне падіння річки (від витоку до гирла) — 32,9 м. Середній похил водної поверхні — 0,26 ‰. Густота річкової сітки басейну — 0,43 км/км².

Рельєф верхньої частини водозбору, яка розташована на північно-західних схилах Білоруського пасма, має горбисто-грядовий моренний характер; нижня частина водозбору являє собою хвилясту рівнину. Ліси в басейні річки змішані, нерідко заболочені. Болота поширені головним чином у верхів'ї. В басейні річки розташовано кілька десятків великих і малих озер, найбільші із них: Лукомльське (37,71 км²), Селява (15,0 км²), Лепельське (10,18 км²), Жерінське (8,74 км²), Оконо (4,13 км²), Береща (4,08 км²).

Долина асиметрична, трапецієподібна, до села Промисли (Бешенковицький район) чашеподібна; її ширина 300—600 м, найбільша до 1 км в середній течії, найменша 100 м — у верхній. Заплава чергується по берегах, ширина 50—100 м, нижче 200—400 м, в середній течії до 600 м. Русло нерозгалужене, від витоку протягом 75 км вниз за течією — сильно звивисте, далі помірно звивисте, заростає (ширина 30 м, місцями 40—50 м). Береги круті, нерідко обривисті, піщані, порослі чагарником. У повінь інтенсивно розмиваються, спостерігаються зсуви та обвали.

Живлення річки змішане, переважно снігове. Весняна повінь починається із 3-ї декади березня і триває до середини травня, середня тривалість 56 днів. Середнє перевищення найвищого рівня над меженню 4,6 м, найбільше — 7,3 м. Замерзає у кінці 1-ї декади грудня, льодохід починається на початку квітня[2]. Режим річки вивчався з 1876 року на 9 постах, один із них (село Бочейкове) є діючим[3].

При витоку річки з озера, у місті Лепель, у 1958 році була побудована Лепельська ГЕС. Після реконструкції 18 жовтня 2003 року ГЕС, потужністю 320 кВт, відновила свою роботу. Вона забезпечує половину потреби міста Лепель в електроенергії.

Притоки

[ред. | ред. код]

Річка Улла на своєму шляху приймає воду близько двох десятків різноманітних приток: річок, каналів та струмків. Найбільші з них (від витоку до гирла):[4][5]

Назва притоки Довжина,
(км) 		Площа водозбірного басейну,
(км²) 		Середній похил русла,
(м/км) 		Витрата води,
(м³/с) [6]
праві притоки
Лукомка 53 831 0,7 5,4
Усвейка 116 708 0,8 4,5
Свічанка 84 551 0,7 3,5
ліві притоки
Березівка 6 . 2,6 .
Веретея 12 . 1,3 .
Хотинка 12 . 1,8 .

Населенні пункти

[ред. | ред. код]

На берегах річки розташовані такі найбільші населені пункти (від витоку до гирла): місто Лепель, село Заслонове, місто Чашники, села Коптевичі, Іванськ, Селець, Демидовичі, Бочейкове, Фролковичі, селище, Улла.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Річка Улла на Maps.Vlasenko.net. витік, гирло
  2. ↑ а б Бєлорусский Посєйдон: Рака Вула. [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. ↑ а б Гидрографическая характеристика рек Беларуси. Река Улла (рос.)
  4. ↑ Бєлорусский Посєйдон: Реки Беларуси [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (біл.)
  5. ↑ Реки Витебской области [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Витрата води у гирлі притоки.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
  • Бєлорусский Посєйдон: Рака Вула. Процитовано: 2014-01-05 (біл.)
  • Річка Улла на FishTour.by. Процитовано: 2014-01-05 (рос.)
  • Аркуш карти N-35-46 Лепель. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1980 р. (рос.) (витік — квадрат 08х86)
  • Аркуш карти N-35-47 Чашники. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1987 р. Видання 1991 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-35 Бешенковичи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1987 р. Видання 1991 р. (рос.) (гирло — квадрат 42х24)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Улла_(річка)&oldid=39899711